Практична робота №7

Інструкційна картка для проведеним практичного заняття № 7

ДИСЦИПЛІНА: Навчальна практика з дисципліни фінанси підприємств.

ТЕМА: Банкрутство підприємств

МЕТА: Відпрацювати вміння та навички прогнозування банкрутства та санаційної спроможності підприємства.

ЗАВДАННЯ: 1. Визначити ймовірність банкрутства підприємства за допомогою моделей:

а)   Е. Альтмана;

б)   М. Спрінгейта;

в)   О.О. Терещенка;

г)   Коефіцієнт Бівера.

2.                                               Розрахувати санаційну спроможності підприємства.

3.                                               Оцінити зміни в балансі підприємства після:

3.1.            Санації балансу;

3.2.                           Санації із залученням коштів власників підприємства;

3.3.                           Альтернативної санації.

ОБЛАДНАННЯ: інструкційна картка, фінансова звітністьпідприємства, лічильна техніка

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ

1.   Фінансову   неспроможність   суб'єктів   господарювання   можна   прогнозувати   за допомогою моделей Е. Альтмана, М. Спрінгейта, О.О. Терещенка та Коефіцієнт Бівера.

а) Модель Е.Альтмана. Незважаючи на значну поширеність моделі Альтмана та цілої низки її переваг, вчені виділяють й недоліки. Зокрема, О.М. Барановська вважає, що необхідно акцентувати увагу на тому, що, незважаючи на відносну простоту моделі Альтмана для оцінки кризового стану підприємства, використання її у наявному вигляді не дає змоги одержати об’єктивний результат у сучасних умовах України. Недоліком є також те, що модель Альтмана розроблена на основі даних 50-х років минулого століття й є застарілою, тому з огляду на суттєві зміни у рівні економічного розвитку вважа- ється за доцільне їх періодичне тестування на нових вибірках даних для досягнення більшої точності отриманих результатів, які слугують основою для прийняття управлінських рішень.

Z = 1,2А+1,4В + 3,ЗС + 0,6Д+1,0Е, де                       (ф. 1,1.)

Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

А – робочий капітал (ф 1 к. 1195) / загальна вартість активів (ф.1 к.1300);

В – чистий прибуток (ф.2 к. 2350) / загальна вартість активів (ф.1 к. 1300);

С – чистий доход (ф.2 к.2000) / загальна вартість активів (ф.1 к.1300);

Д- ринкова капіталізація компанії (ринкова вартість акцій) ф.1 к.1495 / сума заборгованості (ф 1 к.1595 + + к. 1695);

Е – обсяг продажу (ф.2 к.2000) / загальна вартість активів (ф.1 к. 1300).

Z (інтегральний показник рівня загрози банкрутства)

Значення показника Z	Ймовірність банкрутства
до 1,8 1,81-2,70 2,71 -2,99 3,00 і більше	Дуже висока Висока Можлива Дуже низька

б) Модель М.Спрінгейта була створена для підприємств США і Канади. Коефіцієнти наведені в доларах, модель створена для оцінювання кредитоспроможності підпри- ємств. Основні недоліки: у розрахунках не були враховані умови розвитку економіки різних країн, орієнтовано на Канаду і США; необхідна корекція на національну валюту, яка, своєю чергою, порушує безперервність; значення змінних в оригінальних моделях надані в канадських і американських доларах. Перерахунок на долари в інших країнах проблему вирішує, але зміни курсу залишають відхилення.

Z = 1,03 А + 3,07 В + 0,66 С + 0,4 Д,    де                                      (ф. 1.2.)

Де А – робочий капітал (ф 1 к.1195) / загальна вартість активів (ф. 1 к. 1300);

В – прибуток до сплати податків та відсотків (ф.2 к.2290) / загальна вартість активів (ф.1 к. 1300);

С – прибуток до сплати податків (ф.2 к. 2290) / короткострокова заборгованість (ф.1 к. 1695);

Д – обсяг продажу (ф.2 к. 2000) / загальна вартість активів (ф.1 к. 1300);

Якщо 2 < 0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

в)  Модель О.О. Терещенка  є зручною у застосуванні та розроблена на використанні вітчизняних статистичних даних; ураховується сучасна міжнародна практика; за рахунок використання різноманітних модифікацій базової моделі до підприємств різних видів діяльності вирішуються проблеми критичних значень показників; ураховує галузеві особливості підприємств. Проте дана методика не є досконалою і має свої недоліки: відсутність поглибленої класифікації стійкості фінансового стану (існує лише задовільний та незадовільний фінансовий стан); широкий інтервал невизначеності, що зобов’язує проводити додатковий аналіз для ідентифікації стійкості фінансового стану; недостатнє теоретичне обґрунтування критичних точок (чи інтервалів) для окремих фінансових індикаторів, що призводить до неточностей у фіксуванні нормативних значень фінансових показників.

Z = 1,5  Хі + 0,08 Х₂ + 10 Х₃ + 5 Х₄+ 0,3 Х₅ + 0,1 Х₆,          де                        (ф. 1.3.)

х1 – Cash-Flow (ф. 2 2350 або 2355 + аморт. Ф.2 к. 1195) / зобов’язання (ф.1 к. 1595 + 1695); 

х2 – валюта балансу (ф. 1 к. 1300) / зобов’язання (ф.1 к. 1595 + 1695);

х3 – прибуток (ф. 2 к. 2350 або 2355) / валюта балансу (ф. к. 1300);

 х4 – прибуток (ф.2 к. 2350 або 2355) / дохід від реалізації (ф.2 к. 2000);

х5 – виробничі запаси (ф.1 від 1101 до 1104) / дохід від реалізації (ф. 2 к. 2000);

х6 – оборотність основного капіталу (дохід від реалізації) (ф. 2 к. 2000) / валюта балансу (ф. 1 к. 1300).

Якщо Z >2 - підприємство є фінансово стійким;

1< Z<2 - у підприємства порушено фінансову рівновагу (фінансову стійкість), але йому не загрожує банкрутство за умови переходу на антикризове управління;

0< Z <1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z < 0 - підприємство є напівбанкрутом.

г) Коефіцієнт Бівера використовується для виявлення незадовільної структури балансу. Розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань. Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5–2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, який спрямовується на розвиток виробництва. У такій ситуації створюється незадовільна структура балансу, підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1.

Кб = (Чистий прибуток (Ф.2 р.2350) + Амортизація (Ф.2 р.2515)) / (Розділ 3 пасиву (Ф.1 р.1595) + Розділ 4 пасиву (Ф.1 р.1695))

2. Санаційну спроможність підприємства визначають шляхом розрахунку ряду показників (за даними балансу):

а)     Коефіцієнт фінансової незалежності «автономії» (Кавт) визначається як відношення
загальної суми власних коштів до підсумку балансу.

Критичне значення 0,5. Чим більшим є Кавт, тим кращий   фінансовий стан.

                                                                Ф №1 р.1495

Кавт._______________           (ф. 2.1.)

                                                         Ф №1 p.1900

б)    Коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) характеризує співвідношення власних та
позичених коштів(нормативне значення Кфс>1)

Ф.№ 1 р.1495

Кфс =________________________   (ф. 2.2.)

Ф.№1 р.1595 + р.1695

в)    Показник фінансового лівериджу (Фл) характеризує залежність підприємства від
довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел
власних коштів  (зростання Фл свідчить про зростання фінансового ризику).

Ф.№ 1 р.1595

Фл = ______________________    (ф.2.3)

Ф.№ 1 р.1495

г)            Коефіцієнт покриття (Кп) визначається співвідношенням усіх поточних активів (за
вирахуванням  витрат  майбутніх  періодів)  до  короткострокових  зобов'язань  і  характеризує
достатність оборотних коштів підприємства для погашення заборгованості протягом певного
періоду. Кп показує, скільки одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп=1; за Кп<1, підприємство має неліквідний баланс. Значення 1>Кп<1,5 свідчить про своєчасне погашення боргів.

                                                Ф.№ 1 ІІ р.А                                                р.1195

Кп = _________________________ = _____________________  (2.4)

                                                   Ф.№1 ІІІ р.П                                    р. 1695

д)       Коефіцієнт    абсолютної   ліквідності    (Кла)    показує   частину   короткострокової
заборгованості, яку підприємство має можливість погасити в найближчий період. Визначається як
відношення   суми   грошових   засобів   та   короткострокових   фінансових   вкладень   до   суми
короткострокових (поточних) зобов'язань:

                                                    Ф.№1 р.1165

Кал=   __________________           (ф. 2.5.)

                                                              Ф.№ 1 р.1695

(Кла вважається достатнім, якщо перевищує 0,2).

е) Показник Сash - Flow визначає величину чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства. Розраховують підсумовуванням прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства у визначеному періоді, й амортизаційних відрахувань, нарахованих у цьому ж самому періоді.

Сash - Flow  = (Ф. 2 р.2350 або 2355 + Ф.2 р. 1195)                            (ф.2.6.)

 

3.           Санація балансу (чиста санація) передбачає покриття відображених в балансі збитків за
рахунок власних та прирівняних до них коштів. Санацію балансу можна здійснити шляхом:

а)     зменшення статутного фонду;

б)     викупу акцій (придбанням паїв) у власника.

•   Зменшення   статутного   фонду   акціонерного   товариства   можна  здійснити  двома
методами:

1.      зменшення капітальної вартості акцій (деномінація);

2.      зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.

•   Викуп акцій є доцільним за курсом, нижчим від номінальної вартості.

4.  Санація   із   залученням   коштів   власників   підприємств   здійснюється   шляхом
збільшення статутного фонду.

5.  Альтернативна санація поєднує елементи чистої санації (зменшення статутного фонду)
та санації із залученням додаткових внесків власників.

Вправа  1. За даними фінансової звітності підприємства спрогнозуйте фінансову спроможність (чи неспроможність) підприємства. Для розрахунку застосуйте моделі Е. Альтмана, М. Спрінгейта, О.О. Терещенка та Коефіцієнт Бівера.  Порівняйте результати. Зробіть висновки.

Вправа  2.Визначіть санаційну спроможність підприємства шляхом розрахунку коефіцієнтів фінансової незалежноті (автономії), фінансової стабільності, покриття, абсолютної ліквідності та показників фінансового лівериджу та Сash – Flow.

Вправа  3. Баланс підприємства має вигляд:

Актив		Пасив
1.   Основні засоби	400	1. Статутний фонд	800
2.   Запаси і витрати	200	2. Непокриті збитки	80
3. Дебіторська заборгованість	150	3. Довгострокові пасиви	10
4.   Грошові кошти	150	4.   Короткострокові пасиви	10
Баланс	900	Баланс	900

Складіть баланс за умови покриття збитків в сумі 120 тис.грн.за рахунок зменшення статутного фонду на суму 200 тис.грн.

Вправа  4. Баланс підприємства до проведення санації має вигляд:

Актив		Пасив
1. Основні засоби	35 000	1. Статутний фонд	60 000
2. Оборотні засоби	59 0000	2. Непокриті збитки	6 000
		3. Довгострокові пасиви	30 000
		4. Короткоетрокові пасиви	10 000
Баланс	94 000	Баланс	94 000

Підприємство, в процесі санації, реалізувало частину основних засобів: за 10 000 грн. на виручені кошти воно придбало власні акції номінальною вартістю -16 000 грн. (курс 31,25 грн. за одну акцію номінальною вартістю 50 у.о.); Після цього акції було анульовано. Розрахуйте санаційний прибуток та складіть баланс після покриття балансових збитків.

Вправа 5.Статутний капітал акціонерного товариства становить: 1 000 000 грн. (20 000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). Прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 50 %. Біржовий курс акцій (К_Б) до збільшення статутного фонду становить: 100 грн. Курс емісії (Ке) нових акцій: 1 варіант - 70 у.о. Обчисліть курсовий прибуток (збиток) від емісії нових акцій.

Вправа 6. Статутний капітал акціонерного підприємства становить 300 000 грн. Його формують 6 000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.

Біржовий курс акцій 150 у.о.

Потреба підприємства в додаткових фінансових ресурсах становить 60 000 грн.

Розрахуйте оптимальний курс емісії нових акцій для збільшення статутного фонду.

Вправа 7. Визначити розмір альтернативних цільових внесків для покриття балансових збитків за заданої номінальної вартості акцій (НВ) у 50 грн. (кількість акцій - 40 шт.) та запланованому розмірі валового санаційного прибутку в 1 500 грн.

Баланс підприємства до проведення санації має такий вигляд:

Актив		Пасив
1.  Основні засоби	1 200	1.Статутний фонд	2 000
2. Запаси і витрати	1 500	2. Непокриті збитки	-1080
3. Дебіторська заборгованість	200	3. Довгострокові пасиви	1200
4. Грошові кошти	20	4. Короткострокові пасиви	800
Баланс	2 920	Баланс	2 920

Питання для перевірки знань

1.      Пояснити суть і назвати основні фактори, які зумовлюють виникнення фінансової кризи на підприємстві.

2.      Якими методами можна оцінити ймовірність банкрутства підприємства?

3.      Пояснити суть санації та мету проведення фінансової санації підприємства.

4.      У яких випадках і хто приймає рішення про проведення санації на підприємства?

5.      В чому полягає суть класичної та фінансової моделі санації ?

6.      Які основні заходи застосовують для проведення фінансової санації підприємства?

7.      Охарактеризувати основні фінансові джерела санації підприємства.

Після виконання практичних завдань студенти повинні:

Знати:порядок розрахунку показників ймовірності банкрутства підприємства; черговість проведення санаційних заходів; зміни в Балансі підприємства після проведення санаційних заходів.

Вміти: розраховувати ймовірність банкрутства підприємства; визначати стан балансу підприємства після проведення санаційних заходів.

Завдання додому: повторити тему «Фінансовий стан підприємства і порядок його оцінювання»